Опис
досвіду роботи вчителя початкових класів Добровеличківської загальноосвітньої
школи-інтернату I-III ступенів Гордієнко О.О з проблеми:
«Соціалізація особистості учня початкових класів шляхом використання технології
розвитку критичного мислення. Формування образного мислення засобами картин».
Сучасна школа покликана виробити в кожного учня
звичку активно брати участь у вирішенні важливих питань життя колективу, вміння
формувати, висловлювати і відстоювати свою думку, поважаючи думку інших людей.
Готувати молодь до умов сучасного життя неможливо
шляхом бездумного і безпосереднього засвоєння встановлених істин. Щоб виховати
навички спілкування та співробітництва, навчити маленького школяра вчитися,
вчитель має докорінно змінити зміст своєї діяльності. Нові умови навчання
потребують вміння вислухати всіх бажаючих з кожного питання, встати на позицію
кожного учня, щоб зрозуміти логіку його міркування і знайти вихід з постійно
мінливої навчальної ситуації, аналізувати відповіді, пропозиції дітей і непомітно
вести їх до вирішення проблем. Тому удосконалення навчально-виховного процесу
вимагають від учителя не пасивного засвоєння учнями знань, а активного
формування їх мислення, зокрема критичного.
Основи критичного мислення досить часто не
закладаються в учнів молодшого шкільного віку. Значна частина педагогів не
готова до розв’язання цих завдань. Тому, тема, над якою я працюю, є надзвичайно
актуальною. Технологія розвитку критичного мислення допомагає готувати дітей
нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, слухати та чути
інших. В її основу покладено ідеї Ж.Піаже та Л.Виготського щодо творчого
співробітництва вчителя та учня.
При запровадженні цієї технології знання засвоюються
набагато краще, адже активні методики розраховані не на запам’ятовування, а на
вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її
вирішення.
Використання таких методів навчання, як асоціативний
кущ, прийом критичного читання, кероване читання з передбаченням, сенкан,
порушена послідовність, вільне письмо, авторське крісло, гронування, мозкова
атака, доповідач – респондент та інші, вважаю достатньо ефективним для розвитку
пізнавальних здібностей та критичного мислення. Вони роблять навчальний процес
більш творчим, вчать виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні
думки.
Вважаю, що діяльність учителя має бути переважно
спрямована не тільки на виявлення недоліків, відхилень від вікової норми, а й
на визначення позитиву особистості для подальшого розвитку потенціалу дитини.
Кожна думка дитини має право на існування. І як не погодитися зі словами
Ш.О.Амонашвілі: «Якщо хочеш виховати в дітях сміливість думки, інтерес до
справжньої інтелектуальної праці, самостійність як особистісну рису, вселити в
них радість співтворчості, необхідно забезпечити такі умови, щоб іскорка їхніх
думок створила царство думки, надала їм можливості відчути там себе володарем».
В основі критичного мислення лежить постановка
питання та з’ясування проблем, тому що вміння розв’язувати проблеми та шукати
відповіді на питання – це шлях до досягнення успіху в подальшому житті.
Мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно
має індивідуальний характер.
Ознакою сформованості критичного мислення є вміння
аргументовано висловлювати власну думку, а також доводити певні переконання.
Для формування критичного мислення вчитель з учнями повинен пройти через три
стадії:
1)
виклику (пробудження інтересу);
2)
стадії усвідомлення та реалізації змісту
(осмислення матеріалу під час роботи над ним);
3)
рефлексії (узагальнення, підведення
підсумків)
Урок у технології розвитку критичного мислення
складається з п’яти етапів:
1.
Розминка (створення сприятливого
психологічного клімату на уроці).
2.
Обґрунтування навчання (постановка мети
уроку, розвиток внутрішньої мотивації до вивчення теми та предмета в цілому).
3.
Актуалізація (зацікавленість, відтворення
знань, потрібних для наступних етапів уроку).
4.
Усвідомлення змісту (знайомство з новою
інформацією, аналіз інформації, особисте розуміння).
5.
Рефлексія (критичний момент уроку).
Учні переробляють нові знання на власні.
Запам’ятовують матеріал, так як розуміють його. Активно обмінюючись думками та
накопичуючи різноманітні міркування, здійснюють
вибір правильного варіанту.
Застосування технологій розвитку критичного мислення
під час вивчення навчальних дисциплін створює додаткову мотивацію до навчання.
Системне запровадження цієї технології призводить до того, що учні поступово
опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися,
критично мислити, але й використовують свої навики у житті.
Я застосовую прийом критичного читання на уроках
українського читання, природознавства, громадянської освіти. Текст учнями
читається з олівцем в руках, при цьому робляться позначки: «V» – знайома інформація, «+» - нова
інформація, «-» - раніше я думав інакше, «?» - інформація, що викликала
особливий інтерес і бажання дізнатися більше.
Вдало впроваджую технологію «кероване читання з
передбаченням». Після ознайомлення з назвою тексту та його автором ще перед
читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме
буде текст (робота в парах чи
групах). Текст розподіляється на
частини, і далі читають його учні частинами. Зупинки роблять на найбільш
цікавих місцях. Після читання кожної частини учням ставлю запитання. Пропоную
зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної
частини, це передбачення аналізується.
Так, на уроці за темою «Дружити треба вміти»,
опрацьовуючи текст М.Чумарної «Казка про друга», пропоную прочитати заголовок і
подумати: про кого може розповідатися.
Діти вголос читають першу частину і співставляють зі своїм передбаченням. Перед
читанням другої частини ставлю запитання: «Як ви думаєте, чи продовжив хлопчик
гру? Як він міг почуватися на чужій планеті? Чи згадував когось із рідних,
друзів?». Прочитавши другу частину мовчки, учні працюють із тестами і
порівнюють власні припущення з реальними подіями в тексті. Перед читанням
останньої частини дітям пропоную питання: « Чим, на вашу думку, закінчилася
пригода? Хто повернув нашого героя?». Після читання цієї частини учні відповідають
на запитання на картках (аналізують зміст прочитаного).
Постійно використовую метод-прес. Діти будують
міркування, спираючись на опору:
- Я
вважаю…
- Тому,
що…
- Наприклад,…
- Отже,…
Наприклад, при вивченні оповідання «Я і мій
телевізор» за В.Кавою, діти будують міркування, відповідаючи на запитання: «Чи
погоджуєтеся ви з висновком, який Вітя зробив у творі?». Читаючи оповідання
«Чорна кішка», міркують над тим, що насправді
допомогло Василькові отримати найвищу оцінку?».
Для підведення підсумку уроку часто використовую прийом
«сенкан». Така форма роботи не тільки сприяє покращенню емоційного стану
школярів, а й дає змогу перевірити, як учні запам’ятали найважливіші поняття
теми, розвиває вміння узагальнювати та систематизовувати вивчений матеріал.
Складаючи сенкани, учні перетворюють нові знання на власні.
Читання
За В.Кавою «Я
і мій телевізор»:
Вітя
Добрий,
неорганізований
Засиджувався,
вигадував, писав
Змарнував
канікули біля телевізора
Слабодух
|
Природознавство
Тема: «Океани
Землі»
Океан
Найбільший,
найглибший
Збагачує,
зігріває, годує
Житло для
багатьох тварин
Тихий
|
З метою пробудження інтересу до уроку використовую
прийом «мікрофон», який надає можливість
кожному сказати швидко, по черзі, відповідаючи на запитання:
- Яким
би ви хотіли бачити наш урок?
- Ваш
стан душі на уроці?
- Що
хотіли б змінити на уроці?
- Яку
пораду дали б головному герою?
Майже на кожному уроці застосовую прийом «Взаємні
запитання», коли діти за змістом прочитаного тексту ставлять запитання одне
одному в парах або групах. Постановка запитань дає можливість учням
переосмислити прочитаний текст, що сприяє усвідомленню власної причетності до
відкриття світу знань.
Гарним
стимулом активізації самостійного мислення є створення ситуації, в якій треба комусь допомогти,
врятувати, дати пораду. Для цього учням пропоную проблемні питання, за
допомогою яких навчаю робити висновки з прочитаного (прийом «Хвилинка
фантазії»). За В.Кавою «Я і мій телевізор»: «Що було б, якби телевізор
поламався і у Митька?», Ю.Ярмиш «Паличка-рятівниця»: «Уявіть, що Миколка
залишив паличку в себе, яким би могло бути закінчення казки?».
Розвитку критичного мислення молодших школярів
сприяє також використання технології формування образного мислення, тому що
однією з найважливіших задач школи є стимулювання процесів пізнавальної
діяльності учнів. Це, перш за все, розвиток мислення взагалі і окремих його
видів, зокрема, образного. Проте конкретних програм для вчителя, спрямованих на
розвиток образного мислення, не існує, не дивлячись на те, що цей вид мислення
є домінуючим в молодшому шкільному віці, що неминуче приводить до стихійного
розвитку образного мислення.
Проблема образного мислення і його розвитку в
педагогічній психології є однією з маловивчених. Над проблемою розвитку
образного мислення працювали багато психологів і педагогів: С.Л.Рубінштейн,
В.А.Крутецький, А.В.Брушлінський, Л.С. Виготський та ін.
За
результатами аналізу дослідженої психолого-педагогічної, специфічної і
методологічної літератури по проблемі образного мислення зроблені наступні
висновки:
- образне
мислення має низку переваг, які суттєво доповнюють понятійні форми мислення;
- образ
– основна оперативна одиниця образного мислення;
- основні
характерні риси образного мислення – динамізм, перекодування образів, операція
ними в цілях створення нових образів.
В розвитку образного мислення образотворче мистецтво
відіграє ведучу роль, будучи художнім віддзеркаленням дійсності в зорове
сприйманих образах. Важливо відзначити, що в науковій літературі образотворча
діяльність розглядається як образне пізнання дійсності.
Однією з умов успішності у формуванні образного
мислення засобами образотворчого мистецтва є індивідуальний підхід до кожної
дитини та заохочення до самостійної діяльності школярів.
Урок по ФОМ засобами картин проводжу один раз на
місяць. Мета цього уроку: знайомство з творами світового мистецтва, навчити
бачити сюжет твору мистецтва, чітко відповідати на запитання; розвивати усне
монологічне мовлення, образне мислення, образну пам’ять і творчу уяву;
виховувати толерантне ставлення один до одного, бажання відвідувати музеї,
спілкуватися за творами мистецтва.
На уроці пропоную для обговорення дві картини. Назви
і авторів не називаю. Аналіз картини проходить за трьома запитаннями:
1.
Що відбувається на картині?
2.
Що ще відбувається?
3.
Що ви тут побачили такого, що дає право
вам так думати?
Діти починають свої відповіді так:
- Я
вважаю, що…
- Я
не погоджуюсь з думкою…, тому що…
- Я
заперечую думку…, тому що…
- Я
доповнюю думку…
- Я
підтримую думку…, бо…
- Я
змінила свою думку і тепер вважаю, що…
Вислуховуючи
думки учнів, не виправляю помилки, а тільки перефразовую (корегую) відповіді
учнів. Підводжу підсумок уроку: звучали думки… Я сьогодні задоволена уроком,
Іван був активний і гарні будував речення…
Використання
графічних асоціацій допомагає прискорити вивчення віршів напам’ять. Так,
застосувавши серію малюнків вивчаємо вірш Т.Шевченка «Тече вода з-під явора».
За
допомогою створення образів діти швидко відтворюють слова в певній
послідовності, що можна використати на уроках української мови під час
словникового диктанту.
Система
роботи з використання технологій розвитку критичного мислення та формування
образного мислення допомагає виробити в дітей усвідомлений підхід до навчання,
вміння обґрунтовувати власну думку на основі реальних фактів,
протистояти навіюванню чужих думок, привчає учнів правильно реагувати на
інформацію.
Результатами
своєї діяльності вважаю:
-
участь та перемоги дітей у районних
олімпіадах: з математики – 1 місце
(Бондаренко Д.), з предмету «Я і Україна» - 1 місце (Захарченко В.), з
української мови – 3 місце (Козинець Л.)
-
навчальні досягнення учнів.
Рівні
|
2010-2011
|
2011-2012
|
2012-2013
|
Початковий
|
1 клас (не атестується)
|
0
|
0
|
Середній
|
8
|
6
|
|
Достатній
|
9
|
12
|
|
Високий
|
5
|
6
|
-
участь в інтерактивних конкурсах.
Конкурси
|
2011-2012 н.р.
|
2012-2013 н.р.
|
«Кенгуру»
|
Відмінний
результат: Бондаренко Д., Гаюс М.
|
Відмінний
результат: Бондаренко Д., Іванова Б.
|
«Соняшник»
|
Алєксєєнко
О., Калініченко В.,
Гулюк
В.
|
Діти активно беруть участь у шкільних заходах, таких як: «Золота
осінь», «Свято рідної мови», «Свято дружби, доброти та ввічливості» та ін., на
яких демонструють уміння виразно декламувати вірші, швидко запам’ятовувати
дані, працювати в групах та індивідуально.
Критично ставитися до отриманої
інформації, доносити її до інших допомагає робота над колективними проектами.
Так, протягом 2008-2013 рр. разом з учнями підготовлено та представлено на
шкільному фестивалі проектів «Все починається з малого» учнівські проекти:
«Видатні українці» (2007-2008 н.р.), «Народний календар» (2008-2009 н.р.),
«Цікавий світ професій» (2009-2010 н.р.), «Даруй мамі теплоту свого серця»
(2010-2011 н.р.), «Дорогою добра» (2011-2012 н.р.), « Годинник того не підведе,
хто час цінує» (2012-2013 н.р.).
Своїм досвідом роботи над
проблемами використання технології розвитку критичного мислення та формування
образного мислення засобами картин ділюся з колегами на засіданнях педагогічної
ради школи, на шкільних та обласних семінарах. Є головою шкільного методичного
об’єднання вчителів початкових класів, членом методичної ради школи.
Використані джерела:
1.
Бєлкіна-Ковальчук О.В. Формування критичного мислення
учнів початкових класів у процесі навчання: дис.. ..канд. педагог. Наук:
13.00.09.- теорія навчання (Текст)/ О.В. Бєлкіна-Ковальчук. – Луцьк: Волин.
Держ. ун-т ім.. Лесі Українки, 2006. – 215с.
2.
Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як
цього навчати. – Харків: «Основа», 2007.- 108с.
3.
Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:
наук.-метод. Посіб. (Текст)/ (О.І. Пометун, Л.В. Пироженко / за ред.. О.І.
Пометун). – К.: А.С.К., 2004.- 192 с.
4.
Тягло О.В. Критичне мислення: навч. Посіб. (Текст)/
О.В. Тягло. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 189 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар